6.3. Стандарти і рекомендації щодо забезпечення якості в Європейському просторі вищої освіти

В основу розбудови європейського виміру ЗЯВО покладено роз­робку унікального документу, який гармонізує освітню політику країн Болонського клубу, та має назву «Стандарти та рекомендації щодо за­безпечення якості в Європейському просторі вищої освіти» − Standards and Guidelines for Quality Assurance in the European Higher Education Area (ESG). Даний документ було затверджено у 2005 р. за ініціативи ENQA (Європейська асоціація (мережа) із забезпечення якості вищої освіти) та інших колективних стейкхолдерів Болонського процесу. ESG були кон­цептуалізовані як наднаціональна програма, яка включає три види стан­дартів, що побудовані на основі керівних принципів, що повинні бути прийняті до уваги і впроваджені в практику забезпечення якості агенціями із ЗЯВО та ЗВО країн-підписантів Болонської декларації. Незважаючи на те, що запровадження ESG не є обов’язковим, недотримання стандартів може мати небажані наслідки, особливо для національних та міжнародних агенцій із забезпечення якості (АЗЯ), з точки зору можли­вості/неможливості набуття повноправного членства в ENQA, та визнан­ня міжнародною експертною спільнотою, що означає, передусім, вклю­чення в EQAR (Європейський реєстр забезпечення якості вищої освіти).

Структурно-логічний аналіз ESG-2005 свідчить, що в документі окреслено контекстуальні особливості, сферу дії, цілі та принципи європейської системи ЗЯВО; визначено три виміри стандартів ЗЯВО: 1) внутрішній (інституційний); 2) зовнішній (позаінституційний – національний, наднаціональний); 3) стандарти діяльності АЗЯ.

Цілі, затверджені в ESG-2005 р., визначено таким чином:

– сприяти розвитку ЗВО, які створюють умови для формування інтелектуальної активності та освітнього потенціалу;

– надавати допомогу та рекомендації ЗВО та іншим відповідним установам при створенні їх власної культури забезпечення якості;

– інформувати ЗВО, студентів, роботодавців та інших зацікавлених сторін про забезпечення якості освітньої діяльності у сфері вищої освіти і результати такої діяльності;

– сприяти розробці та впровадженню загальних критеріїв у сфері вищої освіти та забезпеченню якості в ЄПВО (Standards and Guidelines, 2005, с. 14).

У частині першій ESG, яка стосується стандартів внутрішнього забезпечення якості у ЗВО, сформульовано політику та процедури забезпечення якості; механізми затвердження, моніторингу і періодичного огляду освітніх програм і критеріїв оцінювання студентів; забезпечення якості професорсько-викладацького складу; навчальних ресурсів та підтримки студентів; управління інформацією; публічної інформації.

У другій частині ESG висвітлено стандарти зовнішнього забезпечення якості у ЗВО, а саме питання, що стосуються: запровадження процедур внутрішнього забезпечення якості, втілення процесів зовнішнього забезпечення якості, розробки критеріїв для висновків; звітування; запровадження процесів, що відповідають поставленій меті; подальшого плану дій; здійснення періодичного огляду та аналізу у масштабі всієї системи.

Частина третя ESG, що стосується стандартів і рекомендацій щодо діяльності агенцій із ЗЯВО, містить такі питання: використання процедур зовнішнього забезпечення якості вищої освіти; офіційний статус агенцій; незалежність агенцій; здійснення агенціями діяльності із зовнішнього забезпечення якості; наявність належних людських і фінансових ресурсів; програмну заяву; критерії та процеси зовнішнього забезпечення якості, що використовуються установами; процедури підзвітності (Standards and Guidelines, 2005).

Після схвалення ESG міністрами країн-учасниць Болонського процесу на конференції Болонського процесу у Бергені у 2005 р., був досягнутий значний прогрес в їх імплементації на національному та інституційному рівнях. Однак, суттєві зміни, яких зазнала Європейська система ЗЯВО, і які були визнані низці документів, передусім у Доповіді до Лондонської конференції міністрів європейських країн щодо створення EQAR («Report to the London Сonference of Ministers on a European Register of Quality Assurance Agencies») [1], та у «Доповіді про результати забезпеченні якості вищої освіти» («Report on Progress in Quality Assurance in Higher Education») Європейській Комісії (EC, 2009), яка містить рекомендації щодо уточнення ESG. Названі документи підтвердили необхідність проведення комплексного дослідження процесу впровадження та застосовування ESG в ЄПВО. Була усвідомлена необхідність ретельного аналізу їх впливу на якість надання освітніх послуг, оскільки обговорення ESG були переважно сфокусовані на одному аспекті або одній частини стандартів і не приділяли належної уваги взаємодії між ними. Організації-автори ESG (ENQA, ESU, EUA і EURASHE) та члени-засновники EQAR, які відчували всю повноту відповідальності за належне застосування загальноєвропейських підходів до забезпечення якості, прийняли рішення реалізувати спільний проект, у рамках якого було здійснено аналіз поточного стану запровадження стандартів та на основі результатів консультацій розроблено рекомендації щодо необхідності перегляду ESG.

За результатами вивчення стану впровадження ESG був зроблений висновок про наявність чітких доказів їх широкого впровадження на національному та інституційному рівнях в межах ЄПВО та значного впливу на систему зовнішнього та внутрішнього забезпечення якості. Разом з тим, було надано рекомендацію щодо продовження роботи з підвищення рівня поінформованості про Стандарти і рекомендації, особливо серед професорсько-викладацького складу, безпосередньо пов’язаного з навчальним процесом; забезпечення чіткості, зрозумілості термінології та усунення двозначності як деяких формулювань, так і самих стандартів і рекомендацій, з тим щоб вони були максимально зрозумілими.

Нова редакція ESG була схвалена на Міністерській конференції BFUG у травні 2015 року в Єревані. У вступній частині документу охарактеризовано зміни, що відбувалися в європейській вищій освіті з 2005 року, а саме, перехід до студентоцентрованого навчання та викладання, до гнучкого навчання та визнання компетентностей, здобутих поза межами формальної освіти. Крім того, серед важливих чинників, що впливають на ЗЯВО, було відзначено посилення процесів інтернаціоналізації вищої освіти, впровадження цифрових методів навчання та викладання. Новою редакцією Стандартів передбачено застосування на європейському рівні таких інструментів, як Рамка кваліфікацій, Європейська кредитно-трансферна система ECTS і додатки до диплома, що сприяють прозорості і підвищенню рівня громадської довіри до системи вищої освіти, 2015).

Цілі документу полягають у встановленні спільних рамок для забезпечення якості на європейському, національному та інституційному рівнях; уможливленні забезпечення та вдосконалення якості вищої освіти у ЄПВО; підтримці взаємної довіри, сприяючи таким чином визнанню та мобільності у межах національних кордонів та поза ними; наданні інформації щодо забезпечення якості в ЄПВО.

ESG-2015 засновані на чотирьох принципах забезпечення якості в ЄПВО:

– вищі навчальні заклади несуть основну відповідальність за якість наданих ними освітніх послуг та її забезпечення;

– забезпечення якості відповідає диверсифікації систем вищої освіти, вищих навчальних закладів, програм і студентів;

– забезпечення якості сприяє розвитку культури якості;

– забезпечення якості враховує потреби і очікування студентів, всіх інших зацікавлених сторін і суспільства (ESG, 2015, с. 8).

У новій редакції уточнено сферу призначення стандартів і наголошено на їх застосуванні до сфери вищої освіти у ЄПВО, «незалежно від форми та виду навчання або постачальників освітніх послуг». Це свідчить про те, що ESG рівною мірою застосовуються як до транскордонної, так і до транснаціональної вищої освіти, а також до різних способів надання освітніх послуг. Обидві редакції ESG надають пріоритетне значення діяльності ЗВО, пов’язаній з навчанням та викладанням, однак редакція 2015 року передбачає «створення навчального середовища і відповідних зв’язків із дослідженнями та інноваціями» (ESG, 2015, с. 7).

В оцінці стану застосування ESG-2015 в діяльності агенцій ЗЯВО, що була дана на Паризькому саміті BFUG у 2018 р., зазначено, що в аналізованій сфері існує широке різноманіття підходів: організаційних (повністю незалежні від держави, незалежні у своїх рішеннях однак фінансовані державою, державні структури), методологічних (дозвільно-заборонні, регулювальні або рекомендаційні) та функціональних (оцінювання якості діяльності ЗВО, навчальних програм, комбіноване оцінювання) [2]У документі, підготованому до Паризького саміту Агентством EQAR підкреслено, що у 24 країнах працюють незалежні від держави АЗЯ, які повною мірою слідують стандартам ESG-2015, свідченням чого є їх реєстрація в EQAR [3].

У доповіді, підготованій до Римського саміту Болонського процесу (2020 р.) було повідомлено про посилення тенденції дотримання норм ESG у системах зовнішнього забезпечення якості. Цифрові дані на підтвердження такої заяви подано у таблиці 6.1.

Таблиця 6.1

Кількісні характеристики розвитку

Систем зовнішнього ЗЯВО у ЄПВО 2018/2019 н.р.

(EC/EACEA/Eurydice, 2020, р.73)

Критерії оцінки рівня розвитку

Кількість країн

Повністю функціонуюча національна система забезпечення якості, в якій всі ЗВО підлягають регулярній зовнішній оцінці якості агентством, що успішно продемонструвало дотримання стандартів та керівних принципів  забезпечення якості у ЄПВО (ESG) через реєстрацію на EQAR.

30

Система забезпечення якості має національне поширення та керується ESG, але агентство / -а, яке здійснює функції зовнішнього забезпечення якості, не зареєстровано в EQAR

6

Повністю функціонуюча національна система забезпечення якості, але лише деякі ЗВО підлягають регулярній зовнішній оцінці якості агентством, яке успішно продемонструвало  дотримання ESG через реєстрацію на EQAR.

6

Система забезпечення якості має національне поширення, але (поки)  не  повністю побудоване на ESG.

7

(у тому числі Україна)

Система забезпечення якості відсутня.

1

Отже, згідно з даними, представленими у ESG є прийнятими у 42 країнах з 48, що були членами ЄПВО на момент проведення дослідження (EC/EACEA/Eurydice, 2020). У 36 країнах-членах ЄПВО процедури ЗЯВО застосовуються повною мірою на засадах ESG в усіх ЗВО, що входять в національні освітні системи.

Провідним принципом реалізації  ESG в сучасних умовах є студентоцентризм, отже розглянемо, як реалізуються його складові у процедурах зовнішнього ЗЯВО у країнах-членах ЄПВО. Всього виокремлено п᾿ять критеріїв, за якими оцінюється рівень участі студентства у процедурах оцінки якості ВО:

1) в управлінських структурах національних агенцій забезпечення якості вищої освіти (НАЗЯВО);

2) в експертних групах зовнішньої оцінки якості;

3) при підготовці доповідей самооцінки забезпечення якості;

4) у процесі прийняття рішень по наданій експертною групою доповіді;

5) у процедурах спостереження щодо дотримання якості (EC/EACEA/Eurydice, 2018, р. 134; EC/EACEA/Eurydice, 2020, р. 74).

Участь студентства у відповідних процедурах враховується, якщо вона є обов᾿язковою та закріплюється у законодавстві. У поданій далі таблиці відображено динаміку розвитку студентоцентрованого підходу (кількість країн-учасниць Болонського процесу за кожним критерієм), відображену у доповідях, підготованих до Паризького 2018 року та Римського 2020 року самітів Болонського процесу.

Кількісні характеристики участі студентства у зовнішньому ЗЯВО у ЄПВО (EC/EACEA/Eurydice 2018, р. 134; EC/EACEA/Eurydice, 2020, р. 74)

РІВНІ УЧАСТІ СТУДЕНТСТВА У ЗОВНІШЕОМУ ЗЯВО

НАВЧАВЛЬНІ РОКИ

2013/14

2016/17

2018/19

в управлінських структурах НАЗЯВО

14

20

20

в експертних групах зовнішньої оцінки якості

7

12

13

при підготовці доповідей самооцінки забезпечення якості

13

7

6

у процесі прийняття рішень по наданій експертною групою доповіді

7

7

5

у процедурах спостереження щодо дотримання якості

7

4

6

Дані відсутні

1

-

-

Дані, зазначені в таблиці, свідчать про наявність великого простору для розширення участі студентства у процедурах зовнішнього забезпечення якості у ЄПВО. Зазначимо, що Україна знаходиться у числі країн, у яких студенти беруть участь в усіх заявлених у таблиці 6.2 формах активності щодо зовнішнього ЗЯВО.

Підводячи підсумки розгляду процесів забезпечення якості вищої освіти у ЄПВО виокремлюємо такі тенденції розвитку даного процесу [4]:

1) забезпечення високої якості вищої освіти, її відповідності актуальним потребам суспільства, економіки, кожного конкретного студента продовжує становити незаперечний пріоритет в освітній політиці країн-засновниць Болонського процесу та наднаціональних організацій – його колективних членів;

2) відбувається перехід від загальної політичної риторики щодо необхідності забезпечення якості освітнього процесу до високо професійного цілісного аналізу механізмів вирішення проблеми, що включає такі складові:

  • характеристику зовнішнього (політичного, економічного, соціаль­ного, культурного) та внутрішнього (академічного) контекстів функціонування європейської вищої освіти у їх розвитку;
  • узагальнення позитивного досвіду національних освітніх систем та окремих вишів з досліджуваної проблеми;
  • розробку й удосконалення європейських стандартів та рекомендацій щодо ЗЯВО, європейського підходу до забезпечення якості спільних програм;
  • розробку науково-педагогічних рекомендацій щодо застосування інноваційних форм та методів викладання, високотехнологічних підходів до організації освітнього процесу;
  • розробку пропозиції щодо стимулювання високої якості викладання та формування системи неперервного професійно-педагогічного розвитку викладачів вищої школи;
  • розробку принципів та рекомендацій щодо соціального та педагог­гічного супроводу освітнього процесу для всіх категорій студентів;

3) розгляд проблем розбудови системи національних та міжнародних агенцій ЗЯВО доповнився завданнями їх інтернаціоналізації та мережування, забезпечення прозорості та об’єктивності, переходу від акредитації освітніх програм до акредитації закладів освіти, розвитку інституційної культури неперервного розвитку якості освіти;

4) у контексті вирішення проблем ЗЯВО як гостро актуальні усвідомлюються кадрові проблеми європейської вищої школи. У таких умовах все більшої ваги набувають питання неперервного професійного розвитку (педагогічної та D-технологічного його складових) викладачів вищої школи як кардинальної умови забезпечення високої якості (excellence) їх діяльності.



[1] ENQA (European Association for Quality Assurance in Higher Education).  (2007). Report to the London conference of ministers on a European Register of Quality Assurance Agencies. URL: http://www.enqa.eu/pubs.lasso

[2] EC/EACEA/Eurydice (2018). The EHEA in 2018. Bologna Process Implementation Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union. URL: https://eacea.ec.europa.eu/national-policies/eurydice/sites/eurydice/files/bologna_internet_0.pdf

[3] EQAR (European Quality Assurance Register). (2018). Registered agencies. URL: https://www.eqar.eu/register/agencies/

[4] Сбруєва, А. А, Єременко,  І. В.  (2019) Формування європейського виміру забезпечення якості вищої освіти в контексті інтернаціоналізації освітнього простору: монографія. Суми : Вид-во СумДПУ імені А. С. Макаренка. http://repository.sspu.edu.ua/handle/123456789/8185