5.6. Питання наукової та академічної доброчесності у Європейському просторі вищої освіти та Європейському науковому просторі

Питання наукової та академічної доброчесності посідають все більш значиму роль у визначенні якості наукової діяльності університету. Тому міжнародній співпраці і означеній сфері університетська спільнота приділяє все більшу увагу. З огляду на це схарактеризуємо документ, що став плодом зусиль багатьох зацікавлених сторін, а саме Європейського кодексу наукової доброчесності (The European Code of Conduct for Research Integrity)[1]. Даний документ вперше було прийнято у 2011 р. та підлягає перегляду й редагуванню кожні 3-5 років, що дозволяє брати до уваги змінювані контексти розвитку наукових досліджень. Прийняття нової редакції у 2017 році обумовлене такими обставинами, як зміни способів фінансування науки, правил публікації досліджень, використання відкритих освітніх і наукових ресурсів тощо. Ініціатором створення Кодексу є Європейська федерація академій природничих та гуманітарних наук (All European Academies), яка об’єднує більш ніж 50 наукових організацій з понад 40 країн, у тому числі НАН України.

 

Далі у таблиці відображено типи організацій, що взяли участь у розробці кодексу, тобто є зацікавленими у дотриманні сформульованих норм.

Таблиця 5.3

Організації стейкхолдери – учасники розробки та прийняття Європейського кодексу наукової доброчесності

політичні

наукові

академічні

профільні

бізнесові

European Commission

 

All European Academies

 

European University Association (EUA)

Committee on Publication Ethics (COPE)

Business

Europe

European Association of Research and Technology Organisations (EARTO)

Conference on European Schools for Advanced Engineering Education and Research (CESAER)

European Network of Research Integrity Offices (ENRIO)

FoodDrink

Europe

European Citizen Science Association (ECSA)

League of European Research Universities (LERU)

EU-LIFE

 

Science Europe

Euroscienc

Young European Research Universities Network (YERUN)

DIGITALEUROPE

 

European Association of the Molecular and Chemical Sciences (EUCHEMS)

 

Open Access Infrastructure for Research in Europe (OpenAIRE)

 

 

Young European Associated Researchers (YEAR)

 

Open Access Scholarly Publishers Association (OASPA)

 

 

Global Young Academy (GYA)

Centre for European Policy Studies (CEPS)

 

Sense about Science

 

Схарактеризуємо структурні та змістові складові Європейського кодексу наукової доброчесності. Перш за все у документі визначено принципи, які скеровують дослідників у їх роботі, а також у взаємодії з практичними, етичними та інтелектуальними проблемами, що є характерними для наукової діяльності. Такими принципами є:

  • Надійність у забезпеченні якості досліджень, що відображається в структурі, методології, змісті та способах використання джерел дослідження.
  • Чесність у розробці, реалізації, аналізі, звітуванні та оприлюдненні результатів дослідження  прозорим, справедливим, повним та неупередженим способом.
  • Повага до колег - учасників дослідження, суспільства, екосистем, культурної спадщини та навколишнього середовища.
  • Звітність за дослідження від моменту виникнення ідеї до публікації результатів, за адміністрування та організацію, за навчання персоналу, керівництво та наставництво та наукового колективу за широкі наслідки проведеного дослідження.

У Кодексі визначено вимоги до належної практики наукових досліджень, у таких аспектах: дослідницьке середовище; навчання, керівництво та наставництво; процедури дослідження; засоби безпеки; управління даними; наукове співробітництво; публікація та поширення результатів дослідження; рецензування, оцінка та редагування дослідження. Конкретизуємо, у чому полягають вимоги Кодексу у кожному з названих аспектів.

Дослідницьке середовище

Науково-дослідні установи та організації:

  • сприяють поінформованості науковців щодо норм наукової доброчесності та забезпечують формування культури  наукової доброчесності у закладі;
  • демонструють чітку політику та процедури дотримання наукової доброчесності та попередження й подолання порушень відповідних норм;
  • створюють належну інфраструктуру для управління даними та захист дослідницьких матеріалів у всіх їх формах;
  • винагороджують відкриті та ефективні практики шляхом працевлаштування та кар᾿єрного росту наукових працівників.

Навчання, керівництво та наставництво

Науково-дослідні установи та організації:

  • забезпечують підготовку науковців з питань проєктування, методології та аналізу результатів досліджень;
  • розробляють належну та адекватну нормативну базу з питань етики та доброчесності досліджень та забезпечують ознайомлення всіх зацікавлених з відповідними кодексами та правилами;
  • здійснюють  навчання усі дослідників  з питань етики та наукової доброчесності протягом усіх етапів їх  кар'єри - від молодшого до найвищого рівня.

Старші дослідники та наукові керівники:

  • забезпечують ознайомлення членів їх наукових колективів з відповідними етичними та правовими нормами;
  • надають конкретні рекомендації з метою належного проектування, розвитку та структурування науково-дослідної діяльності, формування культури наукової доброчесності.

Процедури дослідження

Дослідники:

  • вивчають та враховують стан попереднього розроблення досліджуваної проблеми;
  • ретельно проектують, здійснюють, аналізують та документують хід проведення дослідження;
  •  правильно та сумлінно використовують фінансові ресурси;
  • публікують результати досліджень відкрито, чесно, прозоро і точно, або дотримуються конфіденційності даних та  висновків, коли цього вимагають юридичні підстави;
  • повідомляють про результати своїх досліджень у спосіб, що є сумісним зі стандартами відповідної дисципліни і, вони можуть бути застосовані, перевірені та відтворені.

Управління даними

Дослідники, науково-дослідні установи та організації:

  • забезпечують належну обробку всіх даних та матеріалів дослідження, включаючи неопубліковані, з надійним їх збереженням протягом необхідного періоду;
  • гарантують, що доступ до даних є максимально відкритим, або максимально закритим, де це доречно, відповідно до принципів, що використовуються в  управлінні даними ‒ FAIR Principles (Findable, Accessible, Interoperable and Re-usable);
  • прозорість щодо доступу або використання своїх даних та матеріалів дослідження;
  • визнають дані легітимними та цінними продуктами дослідження;
  • гарантують, що будь-які угоди, які стосуються результатів досліджень, передбачають їх справедливе використання або їх захист на правах інтелектуальної власності.

Наукове співробітництво

Усі партнери у науково-дослідній співпраці:

  • беруть на себе відповідальність за дотримання наукової доброчесності;
  • максимально прозоро та відкрито узгоджують цілі дослідження та процес передачі партнерам своїх матеріалів і результатів;
  • погоджуються щодо законів та правил, які застосовуватимуться для захисту інтелектуальної власності співробітників, а також процедур поводження з конфліктами та можливими випадками недоброчесної поведінки;
  • мають належну інформацію та консультуються щодо публікації результатів досліджень.

Публікація та поширення результатів дослідження

Автори:

  • несуть повну відповідальність за зміст публікації, якщо інше не вказано.погоджують послідовність авторства дослідження, визнаючи, що авторство базується на значимості внеску в розробку концепції дослідження, збір даних або аналіз чи інтерпретацію результатів;
  • забезпечують,  доступність роботи для колег своєчасно, відкрито, прозоро та точно, якщо інше не домовлено; є чесними у спілкуванні з широкою громадськістю у традиційних та соціальних мережах;
  • визнають важливим робочий та інтелектуальний внесок інших, включаючи співробітників, асистентів та адміністраторів, які забезпечили вчасну звітність про виконання дослідження у відповідній формі;
  • повідомляють про будь-який конфлікт інтересів та фінансову чи іншу підтримку дослідження або опублікування його результатів.

Автори та видавці:

  • публікують виправлення до роботи або відмову від неї, якщо це необхідно, мотивуючи причини. Авторам надається підтримка за здійснення оперативних виправлень після публікації;
  • вважають негативні результати настільки ж достовірними і важливими, як і позитивні, для публікації та розповсюдження;
  • дотримуються однакових  критеріїв якості незалежно від того, чи публікують вони дослідження в передплачуваному журналі, журналі відкритого доступу або в будь-якій іншій альтернативній формі публікації.

Рецензування, оцінка та редагування дослідження

Дослідники :

  • проявляють своє ставлення до наукової спільноти, беручи участь у реферуванні, рецензуванні та оцінці результатів досліджень;
  • розглядають та оцінюють подання на публікацію, фінансування, призначення, просування чи винагороду прозорим та виправданим способом.

Рецензенти чи редактори:

  • що мають конфлікт інтересів, відмовляються від участі у прийнятті рішень щодо публікації, фінансування, призначення, просування чи винагороди;
  • підтримують конфіденційність, якщо не існує попереднього схвалення на розголошення;
  • дотримуються прав авторів та заявників та питають дозволу на використання представлених ідей, даних чи інтерпретацій.

Підкреслимо, що всі норми Кодексу стосуються як наукових, так і академічних установ та організацій. Принципи та вимоги, визначені в Кодексі, покладено в основу формулювання національних та інституційних документів у відповідній сфері.

Питання для самопідготовки:

1. Дайте визначення понять «наукова діяльність» та «інноваційна діяльність» відповідно до чинного законодавства України. Яким чином означені види діяльності пов᾿язані із завданнями  вищої школи в умовах суспільства знань?

2. Дайте характеристику історичних етапів розвитку наукової діяльності університетів у світі, в Європі, в Україні.

3. Дайте характеристику сучасних моделей підтримки державою університетської науки.

4. Дайте характеристику національних моделей  взаємодії освітньої та наукової діяльності в університеті.

5. Проаналізуйте специфіку управління науковою роботою двох американських університетів, що подана у презентації. Чи є відмінності  в УНД обох університетів, у чому вони полягають, у чому ви бачите причину відмінностей?

6. Схарактеризуйте компетентності, якими повинен володіти менеджер наукової роботи в університеті. Проведіть  анкетування серед різних референтних груп щодо наявності та рівня розвитку таких компетентностей у менеджерів наукової діяльності Вашого університету.

7. Проаналізуйте рекомендації щодо удосконалення управління науковою роботою  українського університету, подані у презентації. Чи вважаєте Ви їх актуальними та достатніми.

8. Розробіть рекомендації щодо удосконалення управління науковою роботою університету (структурного підрозділу), в якому Ви працюєте.



[1] ALLEA. (2017). The European Code of Conduct for Research Integrity. https://allea.org/code-of-conduct/