1.4. Актуальні проблеми досліджень у галузі порівняльної педагогіки

Провідними інституціями, у яких здійснюються дослідження у галузі порівняльної педагогіки вищої школи (comparative higher education) в сучасному світі є, згідно з даними дослідницької групи Higher Education Special Interest Group [1], такі університетські центри (перелік подано англійською мовою з метою уможливлення ідентифікації назви організації):

1. Center for 21st Century Universities - George Institute of Technology, USA

2.  Center for Comparative and Global Studies in Education - State University of New York at Buffalo, USA

3.      Center for Comparative Education - Loyola University Chicago, USA

4.      Center for Global Curriculum Studies - Seattle Pacific University, USA

5.      Center for Higher Education Development - Xiamen University, China

6.      Center for Higher Education Policy Studies - University of Twente, Netherlands

7.      Center for Innovation & Research in Graduate Education - University of Washington, USA

8.      Center for International and Comparative Studies - University of Houston, USA

9.      Center for International and Development Education - University of California, Los Angeles, USA

10.  Center for International Education & Research - University of Cincinnati, USA

11.  Center for International Education, Development & Research - Indiana University, USA

12.  Center for International Education - George Mason University, USA

13.  Center for International Education - University of Massachusetts Amherst, USA

14.  Center for International Education - University of New Hampshire, USA

15.  Center for International Higher Education - Boston College, USA

16.  Center for Research and Development in International Education - Virginia Polytechnic Institute and State University, USA

17.  Center for Research in International Education - AIS St Helens, New Zealand

18.  Center for Studies in Higher Education - University of California, Berkeley, USA

19.  Center for the Studies of Higher Education - Nagoya University, Japan

20.  Center for the Study of Higher Education - University of Arizona, USA

21.  Center for World-Class Universities - Shanghai Jiao Tong University, China

22.  Center on International Education Benchmarking - National Center on Education and the Economy, USA

23.  Centre for Comparative and International Research in Education (CIRE) - University of Bristol, UK

24.  Centre for Comparative and International Education Research - University of Oxford, UK

25.  Centre for Educational Policy Studies - University of Ljubljana, Slovenia

26.  Centre for Global Citizenship Education & Research - University of Alberta, Canada

27.  Centre for Higher Education and Equity Research - University of Sussex, UK

28.  Centre for Higher Education Studies - University College London, UK

29.  Centre for Research in International and Comparative Education - University of Malaya, Malaysia

30.  Centre for the Study of Education in an International Context - University of Bath, UK

31.  Centre for the Study of Higher Education - University of Melbourne, Australia

32.  Comparative Education Research Centre - University of Hong Kong, China

33.  Comparative, International & Development Education Centre - University of Toronto, Canada

34.  Cross-Border Education Research Team - State University of New York at Albany, USA

35.  FedEx Global Education Center - University of North Carolina at Chapel Hill, USA

36.  Higher Education Research Centre - Dublin City University, Ireland

37.  Institute for International Studies in Education - University of Pittsburgh, USA

38.  Institute of International and Comparative Education - Beijing Normal University, China

39.  Institute of International and Comparative Education - Zhejiang Normal University, China

40.  Institute of International Education - Stockholm University, Sweden

41.  International Centre for Higher Education Research - University of Kassel, Germany

42.  International Council for Open and Distance Education - Norwegian Ministry of Education and Research, Norway

43.  International Education Institute - Vietnam National University Ho Chi Minh City, Vietnam

44.  Pullias Center for Higher Education - University of Southern California, USA

45.  Research Center for International Comparative Education - National Institute of Education Sciences, China

46.  Research Institute for Higher Education - Hiroshima University, Japan

Крім названих вище університетських дослідницьких центрів в сучасному світі існують міжнародні організації, що спеціалізуються на дослідженнях у аналізованій галузі знань. Найбільш досвідченою глобально поширеною (створена у 1956 р.) та представницькою організацією, створеною громадою компаративістів, є Товариство порівняльної та міжнародної освіти (Comparative and International Education Society [2]), що об᾿єднує представників більш ніж 1000 університетів, дослідницьких лабораторій, урядових та громадських організацій, окремих науковців з 110 країн. Найбільш поширеним представництво цієї організації є у Північній Америці (65 % колективних та індивідуальних членів), значно меншим – у Азіатсько-Тихоокеанському регіоні (11 %), Європі (10 %), Центральній та Південній Америці (8 %), Близькому Сході та Африці (6 %). Місія організації ‒ сприяти кращому розумінню освіти шляхом заохочення й сприяння порівняльно-педагогічним дослідженням та суміжним напрямам дослідження і практичної діяльності.

На європейському континенті утворено регіональну організацію, що об᾿єднує фахівців із широкого кола напрямів порівняльно-педагогічних досліджень, зокрема і у сфері вищої освіти. Такою організацією є Товариство порівняльної освіти в Європі ‒ The Comparative Education Society in Europe (CESE) (рік засн. 1961). Місія організації сформульована таким чином: сприяння вдосконаленню викладання порівняльної педагогіки у вищих навчальних закладах;  стимулювання досліджень; сприяння публікації та розповсюдженню порівняльних досліджень в освіті; об᾿єднання професорів та викладачів інших дисциплін у порівняльному та міжнародному вимірі їхньої роботи; заохочення відвідування викладачами навчальних закладів у всьому світі; співпраця з тими, хто в інших дисциплінах намагається інтерпретувати розвиток освіти в широкому контексті; організація конференцій та нарад; співпраця з іншими товариствами порівняльного освіти у всьому світі з метою подальших міжнародних дій у цій галузі (https://www.cese-europe.org/about-us).

Значимою для розвитку порівняльно-педагогічних досліджень є діяльність Європейської асоціації дослідників освіти (European Educational Research Association – EERA)[3]. EERA була заснована в червні 1994 року в результаті дискусій між багатьма національними асоціаціями освітніх досліджень та декількома великими науково-дослідними інститутами з різних європейських регіонів, які визначили необхідність створення європейської асоціації для сприяння обміну ідеями між європейськими дослідниками, сприяння співпраці в галузі досліджень, поліпшенню якості досліджень та надання незалежних консультацій з питань освітніх досліджень європейським політикам, адміністраторам та практикам. З 1994 по 2008 рік EERA здійснювала свою діяльність як некомерційна організація відповідно до британського закону та базувалася в Шотландії. З 2008 року EERA базується в Берліні. Членами EERA є понад 35 національних та регіональних асоціацій з питань освіти з усіх куточків Європи. Керівництво Асоціацією здійснюється Радою та Виконавчим комітетом. Наукова робота організована в тематичних мережах. В сучасних умовах тематика таких мереж охоплює всі актуальні напрями досліджень (в EERA працюють численні мережі, кожна з яких, у свою чергу, виокремлює певне коло актуальних проблем, навколо яких зосереджується дослідна діяльність її членів), що мають, згідно з місією організації, європознавчий характер[4]. EERA сприяє росту наукового потенціалу молодих науковців: наряду з тематичними мережами створено групу для об᾿єднання молодих дослідників (emerging researchers), діяльність якої спрямована на створення європейської дослідницької спільноти для наукової молоді (включаючи тих, хто отримує PhD); організації форуму для розповсюдження результатів досліджень; організації конференції молодих науковців, підтримки та керівництва для написання наукових статей, зокрема за допомогою «Премії за найкращу статтю»; надання особливих фінансових умов дослідникам із країн з низьким рівнем ВВП для співпраці з ECER[5].

Інституційним членом EERA в Україні є Українська асоціація дослідників освіти (УАДО), діяльність якої було започатковано в 2015 р. Статус повного члена EERA організація здобула у 2017 р. УАДО вибудовує свою діяльність, базуючись на таких принципах: демократичне управляння; дослідницька етика; рецензування (peer-reviewing); педагогіка, базована на доказах (evidence-based pedagogy); кооперація; розширення дослідницького потенціалу; міждисциплінарність[6]. Асоціація здійснює активну діяльність щодо імплементації європейських стандартів якості в українські освітні дослідження шляхом проведення конференцій[7] та сезонних шкіл для молодих науковців[8], участі у міжнародних проектах[9], представництва української теорії освіти у наукових подіях, ініційованих EERA.

Лабораторії та центри порівняльної педагогіки, що активно досліджують проблеми й тенденції розвитку вищої освіти, працюють у низці українських вишів, зокрема в Хмельницькому національному університеті, Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини, Дрогобицькому державному педагогічному університеті імені Івана Франка, Сумському державному педагогічному університеті імені А. С. Макаренка та деяких інших. Далі схарактеризуємо напрями  та проблематику досліджень однієї з таких лабораторій, в рамках якої сформовано Сумську наукову школу педагогічної компаративістики.

Напрям 1. Теорія і практика освітніх реформ (педагогічна реформологія):

  • Ґенеза розвитку теорій освітніх змін (теорія ефективної школи, теорія удосконалення школи, теорія рекультурації школи, теорія загальношкільної реформи);
  • Стратегії реформ освіти у розвинених країнах (централізаційно-децентралізаційні, стандарто-орієнтовані, професійно-орієнтовані, ринково-орієнтовані, мережеві);
  • Реформи культури американської школи;
  • Теорія і практика модернізації окремих напрямів діяльності освітніх систем (вищої агрономічної освіти Польщі; фізичного виховання і спорту в університетах Польщі, хореографічної освіти у Польщі та у Німеччині тощо).

       Напрям 2. Макропедагогіка (педагогічна глобалістика):

  •  Вплив політичної, економічної та культурної глобалізації на стратегії освітніх реформ;
  • Освітня політика міжнародних організацій (ОЕСР, ЄС): змістові та процесуальні аспекти;
  • Зміни культури європейського університету в контексті Болонського процесу (політичний, академічний, соціальний виміри);
  • Механізми розвитку міжнародних наукових та експертних громад у сфері теорії освіти й освітньої політики.

Напрям 3. Теорія і практика інтернаціоналізації освіти

  • Інтернаціоналізація освітнього простору старшої середньої школи (Велика Британія);
  • Інтернаціоналізація змісту вищої освіти (Канада);
  • Стратегії інтернаціоналізації вищої освіти в окремих країнах і регіонах (німецькомовні країни);
  • Інтернаціоналізація забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти.

Напрям 4. Інноваційний освітній менеджмент:

  • Автономний шкільний менеджмент (США, Канада, Велика Британія, Австралія);
  • Мережеві технології управління інноваційною діяльністю навчальних закладів (Велика Британія, США);
  • Менеджмент ризиків у вищій освіті (Велика Британія);
  • Менеджмент фандрейзингової діяльності в університетах (США);
  • Менеджмент наукової діяльності університету (США);
  • Інтернаціоналізація забезпечення якості у Європейському просторі вищої освіти.

Напрям 5. Порівняльна соціальна педагогіка:

  • Взаємодія державних структур та громадських організацій у вихованні учнівської молоді (Німеччина);
  • Запобігання та подолання насильства в загальноосвітніх школах США;
  • Партнерство школи, сім’ї і громади у США;
  • Організаційно-педагогічні основи міжнародного співробітництва у сфері неформальної освіти дітей та учнівської молоді у Європейському Союзі;
  • Організаційно-педагогічні засади освіти обдарованих і талановитих школярів у розвинених англомовних країнах.

Напрям 6. Порівняльна андрагогіка:

  • Розвиток освіти дорослих у Великій Британії;
  • Неформальна освіта дорослих у Скандинавських країнах;
  • Неформальна освіта дорослих у США;
  • Неформальна освіта дорослих у Австрії;
  • Неформальна освіта дорослих у німецькомовних країнах.

Напрям 7. Порівняльна педагогіка здоров’язбереження

  • Діяльність європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю у країнах Східної Європи;
  • Здоров’язбережувальне виховання молодших школярів у сучасній Польщі;
  • Здоров’язбережувальне виховання молодших школярів у сучасній Болгарії;
  • Модернізація фізичного виховання та спорту в університетській освіті Польщі.

Питання для самопідготовки:

1. Схарактеризуйте та порівняйте підходи до визначення предмету порівняльної педагогіки, що належать представникам різних наукових шкіл, представлені у лекційному матеріалі. Здійсніть пошук інших підходів, що існують у вітчизняній, європейській та світовій педагогічній компаративістиці. За допомогою методу наукової екстраполяції дайте визначення підходів до предмета порівняльної педагогіки вищої школи.

2. Схарактеризуйте функції порівняльної педагогіки на різних етапах її розвитку та в сучасних умовах. Прокоментуйте, як змінюються функції порівняльної педагогіки в контексті  якісного підвищення рівня іншомовної (англомовної) компетентності дослідників, глобалізації та дигіталізації освітньо-наукового простору?

3. Дайте характеристику методологічних підходів, що використовуються в сучасних порівняльно-педагогічних дослідженнях. Обґрунтуйте методологічні підходи, що використовуються у вашому дослідженні (дисертаційній роботі).

4. Дайте характеристику теоретичних та емпіричних методів, що використовуються у порівняльно-педагогічних дослідженнях. Проведіть пошук періодичних видань, що публікують дослідження у галузі порівняльної педагогіки (історії педагогіки), що включені до міжнародних баз даних Scopus, Web of Science. Проаналізуйте вимоги до наукових текстів, які приймаються до публікації у таких виданнях.

5. Проведіть пошук міжнародних блогів з проблем інноваційного  (альтернативного) розвитку вищої освіти (з проблеми Вашого дослідження). Проаналізуйте  якість інформації, поміщеної автором блогу. Зробіть порівняльний аналіз інформації різних блогів.

6. Розгляньте проблематику актуальних напрямів порівняльно-педагогічних досліджень в Україні та у ЄПВО, наведену у матеріалах лекції. Прокоментуйте, у чому полягають причини актуальності такої проблематики? Запропонуйте теми досліджень, які Ви вважаєте актуальними.



[1] Higher Education Special Interest Group. URL https://www.higheredsig.org/higher-education-institutes

[2] Comparative and International Education Society. About CIES. URL: https://www.cies.us/page/About

[3] European Educational Research Association. About EERA. URL: https://eera-ecer.de/  

[4] EERA (European Educational Research Association). Networks. URL: https://eera-ecer.de/networks/

[5] EERA (European Educational Research Association). Emerging Researchers' Group. URL: https://eera-ecer.de/networks/emerging-researchers-group/

[6] УАДО (Українська асоціація дослідників освіти). Про нас.  URL: http://uera.org.ua/uk/about-us/

[7] УАДО (Українська асоціація дослідників освіти). Конференція. URL: http://uera.org.ua/uk/conference

[8] УАДО (Українська асоціація дослідників освіти). Сезонні школи. URL: http://uera.org.ua/uk/summer-school

[9] УАДО (Українська асоціація дослідників освіти). Проекти. URL: http://uera.org.ua/uk/projects